Цивілізація тольтеків

Цивілізація тольтеків процвітала в стародавній центральній Мексиці між 10-м і серединою 12-го століття. Продовжуючи мезоамериканську спадщину, залишену їм попередніми культурами, тольтеки побудували вражаючу столицю в Толлані. Зрештою, вони передали цю спадщину таким цивілізаціям, як ацтеки, які вважали тольтеків великою і процвітаючою цивілізацією, навіть заявляючи, що вони походять від них.

Більшість інформації про тольтеків походить з ацтекських і постколоніальних текстів, що документують попередні усні традиції. Однак вони аж ніяк не повні, і інформація може бути забарвлена ​​особливою пошаною ацтеків до всього, що є тольтеками, і їх задоволенням від злиття міфу з фактом, щоб допомогти встановити родовід цих старих господарів. Тим не менш, ретельне порівняння з попередніми текстами майя та збереженими археологічними записами дозволяє окреслити принаймні основні елементи цієї цивілізації.

Походження та поширення

Тольтеки походять від народу толтека-чічімека, який протягом 9-го століття мігрував з пустель північного заходу до Кулуакана в долині Мексики. Ацтеки стверджували, що першим вождем тольтеків був Се Текпатль Мікскоатль (Один крем'яний хмарний змій, тобто Чумацький Шлях), а його син Се Акатл Топілцін (Один очеретяний жертвоприношувач, який народився в 935 або 947 році) здобув славу як великий правитель і отримав серед своїх титулів ім'я великого бога Кецалькоатля («Пернатий змій»).

Перше поселення тольтеків було в Кулуакані, але пізніше вони заснували столицю в Толлані (або Тула, що означає «місце очерету», загальна мезоамериканська фраза, яка застосовувалася до всіх великих поселень). Місто розрослося до площі 14 км² і набуло населення від 30 000 до 40 000 чоловік. Серце міста було викладено у вигляді сітки, і воно надзвичайно схоже на місто майя Чичен-Іца. Цікаво, що у майя також була версія культурного героя, відомого як «Пернатий змій», що перекладається як Кукулькан і він був сучасником Кетцалькоатля; це та архітектурна схожість свідчать про те, що між двома цивілізаціями існував тісний культурний зв’язок.

Толлан

Толлан, ацтекської міфології, був відомий своїми розкішними палацами та вражаючими будівлями із золота, нефриту, бірюзи та пір’я кетцаля. Також вважалося, що місто було наповнене багатством, створеним обдарованими майстрами-тольтеками, висококваліфікованими в металургії та гончарстві - настільки, що їхні гончарі, як кажуть, «навчили глину брехати» (Coe, 156), а пізніше ацтеків слюсарів і ювелірів навіть називали тольтеками. Тольтекам також приписували оволодіння природою задля отриманеня величезних врожаїв кукурудзи та натуральної кольорової бавовни червоного, жовтого, зеленого та синього кольорів. Не дивно, що після століть мародерства не збереглося жодних артефактів, які б підтверджували це матеріальне багатство, за винятком ознак того, що тольтеки дійсно вели велику торгівлю обсидіаном (використовуваним для лез і наконечників стріл), який добувався з сусідньої Пачуки.

Археологічний комплекс Толлан, розташований на вапняковому мисі, хоча він і не такий чудовий, як легенда, проте має вражаючу кількість збережених пам’яток. Сюди входять дві великі піраміди, колонна доріжка, велика будівля палацу та два майданчики для гри з м’ячем, усе оточене щільною міською забудовою. Житла розташовувалися групами до п’яти будівель з плоскими дахами, кожна група зосереджена на внутрішньому дворі, який був обнесений стінкою й мав єдиний вівтар.

Збережена ліпнина та структури на пірамідах включають великі секції, кожна з яких складається з чотирьох великих циліндричних колон, вирізьблених у вигляді воїнів, що стоять на п’яти ярусах 10-метрової піраміди Б. Колись воїни тримали конструкцію даху. Воїни зображені готовими до бою, з головними уборами та пекторалями, і кожен тримає atlatl або списокидалку на боці. Крім того, колони з пернатими зміями збереглися від оригінального дверного отвору. Колони з воїнами є ідентичними, що дозволяє нам припустити, що існували висококваліфіковані майстерні, котрі могли займатися масовим виробництвом.

Навколо пірамід і окремої 40-метрової L-подібної стіни проходять фризи (відомі як coatepantli , інновація тольтеків). Вони показують сцени з тваринами, такими як ягуар, вовк і койот (символи, пов’язані з войовничими людьми, такими як тольтеки), і жертвоприношення (особливо гримучих змій та скелетів, переплетених між собою). Є також зображення пернатих істот (можливо, ягуарів) та орлів із сердечками в пасти.

Толлан також наводить перші приклади chacmools, лежачих кам’яних воїнів, які стискають посудину на животі, щоб отримати жертовні приношення для богів. Вони стануть загальною ознакою храмів у Мезоамериці. У Толлані вони розташовані біля лав-тронів на вершині храму-піраміди.

Занепад

Чим закінчилося регіональне панування цивілізації тольтеків, невідомо. Войовничий народ, який, безсумнівно, завойовує навколишні племена і стягує данину без будь-якої турботи про інтеграцію в політичну та релігійну культуру тольтеків. «Імперія» цілком могла просто розпатися під впливом таких природних явищ, як тривала посуха. Внутрішні суперечки також могли призвести до розпаду владної структури, і на це натякають легендарні історії про битви між богами Кетцалькоатлем і Тескатліпокою, переплетені з історичними особами. Більш певним є те, що в середині 12 століття Толлан має ознаки насильницького знищення; багато архітектурних колон і статуй були спалені та навмисно поховані, а це місце систематично розграбували ацтеки. На чолі з останнім лідером тольтеків Уемаком, залишки народу тольтеків переселилися в Чапультепек на західному березі озера Тескоко, подія, яка традиційно датується 1156 або 1168 роками.

Спадщина

Ім'я тольтеків мало певний престиж, і їх дуже шанували майя та ацтеки, та, здається, копіювали багато аспектів релігійних обрядів і мистецтва тольтеків і дивилися на період тольтеків як на золоту еру, коли такі чудеса, як писемність, медицина, металургія, були винайдені. Можливо, вони були винайдені раніше та іншими народами, проте вплив тольтеків на архітектуру є беззаперечним. Зображення впізнаваних божеств Толлана, які пізніше з’являться в пантеоні ацтеків, включають Сентеотля, Ксочікецаля, Тлауїскальпантекутлі та пернатого змія, ототожненого з Кетцалькоатлем. Кам’яні різьблення посудин cuauhxicalli та chacmools, які використовуються в жертвоприношеннях, а також tzompantli (стелажі для черепів) – все це свідчить про вплив тольтеків на своїх більш відомих наступників. У будь-якому випадку, незалежно від фактичної спадщини народу Толлана, ацтеки прагнулиутвердити своє походження від тольтеків, і величина їхньої пошани та поваги свідчить про ацтекський вираз Толтекайотль або «до мати серце тольтеків», що означало бути гідним і досягти успіху в усьому.